Превентивне та правове виховання в закладі
Превентивне виховання передбачає обов’язкову обізнаність учнів з основними положеннями державного, адміністративного, сімейного, трудового і кримінального права. Школярі повинні чітко уявити, що таке правопорушення і злочин. При цьому слід показати їм особливості кримінальної відповідальності стосовно неповнолітніх, невідворотність відповідальності за скоєний злочин. Праворушення бувають різні і задача превентивного напряму виховання, це попередження таких ситуацій. Але найбільшу увагу слід приділяти саме насильству, воно в освітньому середовищі має різний характер і природу. Може проявлятися як у формі одноразових, так і в вигляді систематичних дій. І ці дії завжди завдають шкоди психічному та фізичному здоров’ю всіх учасників/учасниць цього процесу.
Виявити випадки насильства в закладі освіти достатньо важко. Передусім тому, що насильство відбувається переважно в місцях, де відсутній контроль і нагляд дорослих. До того ж і потерпілий, і спостерігачі воліють не повідомляти нікого про випадок, щоб їх не вважали «ябедником/ябедницею» або через страх зізнатись.
Найнебезпечнішим є повторюваність випадків насильства в освітньому середовищі. Саме систематичні насильницькі дії є булінгом або цькуванням. Термін «булінг» походить від англійського слова «bully», тобто хуліган, забіяка, задира.
Булінг (цькування) – це діяння (дія або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Соціально-психологічна сутність булінгу – це боротьба за владу, за популярність, силу впливу на інших, за авторитет і визнання.
Варто пам’ятати, що булінг (цькування) відрізняється від сварки або конфлікту між дітьми кількома типовими ознаками: По перше, це систематичність (повторюваність) діяння – вчинення різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи; По друге, булінг (цькування) майже завжди має злий умисел, коли метою дій кривдника є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підпорядковувати потерпілого своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого; По третє, для булінгу (цькування) характерний дисбаланс сил – владний дисбаланс між кривдником і потерпілим (асиметричні відносини), різниця у фізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо; По четверте, відсутність розкаяння у кривдника. Варто пам’ятати, що булінг (цькування) ніколи не припиняється самостійно – потрібно втручання сторонніх осіб, захист і допомога потерпілому, кривднику та свідкам.
Для своєчасного реагування та припинення ситуації булінгу (цькування) необхідно знати його ознаки. Тому нижче наведені загальні психологічні характеристики ймовірного кривдника (буллера), жертви булінгу (цькування), а також загальні ознаки булінгу (цькування) для діагностики.
- Дитина ймовірно може бути схильною до булінгу (цькування), тобто бути буллером, якщо вона:
- домінантна особистість, схильна самостверджуватися з використанням сили;
- неврівноважена, імпульсивна, легко фрустрована, швидко збудлива;
- демонструє терпимість до насильства;
- схильна порушувати правила;
- не проявляє співпереживання тим дітям, які зазнали нападок; ●часто ставиться агресивно до дорослих;
- проявляє і проактивну (свідому) агресію (наприклад, для досягнення мети), і реактивну (вимушену або стимулювану чиїмось діями) агресію (зокрема, у відповідь на провокацію);
- Дитина ймовірно може бути жертвою буллінгу (цькування), якщо вона:
- невпевнена, має низьку самооцінку;
- тиха, невпевнена в собі;
- не має друзів, соціально ізольована;
- може боятися, що їй заподіють шкоду;
- може бути тривожною і пригніченою;
- фізично слабкіша, ніж більшість однолітків;
- вважає, що легше проводити час із дорослими (батьками, вчителями/вчительками, тренерами/тренерками), ніж з однолітками.
- Дитина ймовірно потерпає від булінгу (цькування), якщо вона:
- приходить додому в пошкодженому одязі чи загубленими речами;
- має поранення, синці, подряпини;
- має мало друзів, або зовсім їх не має;
- боїться йти до закладу освіти, сідати в автобус, брати участь в активностях з однолітками;
- обирає незвичний шлях, коли повертається додому;
- втрачає інтерес до навчання або починає навчатись набагато гірше, ніж зазвичай;
- виглядає пригніченою, сумною, заплаканою, без настрою, коли приходить додому;
- часто жаліється на головний біль, болі в шлунку, інші фізичні негаразди; ●тривожно спить, часто бачить погані сни;
- втрачає апетит;
- проявляє тривогу і низьку самооцінку.
Для діагностики булінгу комісією була розроблена спеціальна пам’ятка для вчителя, про ознаки ймовірного цькування в колективі:
- занадто емоційна атмосфера в групі (класі);
- виокремлення певних учнів/учениць від решти;
- «перегрупування» дружніх кіл;
- коли діти припиняють спілкування, замовкають при появі дорослого/дорослої або вчителя/вчительки в приміщенні;
- кардинальна зміна поведінки окремої дитини – як сумна, закрита, пригнічена, так і піднесена, жвава, агресивна;
- раптове зниження академічної успішності деяких дітей;
- часті хвороби та прогули навчальних занять окремої дитини, не притаманні їй до цього часу.
Звичайно діагностика булінгу має проводитись на загальношкільному рівні психологічною службою закладу освіти, як індивідуально, коли необхідно зробити висновок про окрему дитину і визначити, яку допомогу їй надати (реабілітаційну або корекційну); так і по групах дітей, коли необхідно оцінити ситуацію в певному класі (мікрогрупі або макрогрупі, тобто по школі в цілому)
Діагностика булінгу може проводитися позапланово, за потребою, разово (стосовно певної дитини, як визначення обставин інциденту, результатів роботи учня з психологічною службою, тощо) або повторюватися періодично, що дає можливість відслідкувати зміни, оцінити ефективність застосованих заходів. І, обов’язково, за планом роботи школи, тобто двічі на рік, як моніторинг загальної ситуації стосовно буллінгу. Підбір діагностичних методів, зрозуміло, залежитиме від віку дітей. В нашій школі така перевірка відбулася у жовтні місяці і планується у квітні.
А ми нагадуємо, що на Херсонщині почала функціонувати «гаряча лінія» з питань запобігання булінгу. Повідомити про факт цькування можна у робочі дні тижня з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 17.00 години за телефонними номерами: (0552) 49 20 01, або ж (099) 3287515.
Порядок дій у випадку виявлення факту булінгу:
- Інцидент розглядається одразу працівником, який став очевидцем, або до кого надійшло звернення з приводу булінгу;
- Надається заява з факту булінгу до керівника закладу від особи, що стала свідком випадку;
- Практичний психолог доводить до відома батьків усіх учасників інциденту, факт булінгу;
- Факт булінгу, заноситься до журналу звернень (далі – ЖЗ) заступником керівника закладу з виховної роботи;
- Заклад освіти надає підтримку особі, яка стала жертвою булінгу, забезпечуючи припинення будь-яких дій, які можуть створювати фізичний та психологічний тиск;
- Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби:
- повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
- повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
- повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
- Керівник закладу видає наказ (не пізніше як на наступну добу), за яким скликається склад комісії з розгляду випадків булінгу, де визначається термін проведення розслідування членами комісії, шляхом опитування учасників випадку, з’ясування наявності фото та відеофіксацій, збору даних, підготовки висновку психологом, тощо. До роботи цієї комісії можуть долучатися батьки, чиї діти причетні до події;
- Після завершення збору даних керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). Члени комісії на засіданні розглядають та аналізують матеріали, зібрані в результаті попереднього з’ясування обставин; визначають сторін булінгу (цькування), можливі причини та необхідні заходи для їх усунення; планують заходи стабілізації психологічного клімату у колективі, формування емпатії між сторонами булінгу (цькування) та надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу (цькування), в тому числі із залученням необхідних фахівців із надання правової, соціальної та іншої допомоги тощо; формують рекомендації для педагогічних працівників закладу освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з дітьми-сторонами булінгу (цькування).
- Заступник керівника закладу спілкується з усіма сторонами конфлікту, за необхідності застосовують дисциплінарні заходи, які передбачені Статутом школи і винесені до впровадження комісії з розгляду випадків булінгу;
- Практичний психолог, працює з ініціатором/ініціаторами, жертвою та свідками випадку булінгу.
В закладі адміністрацією та психологом розроблений і затверджений план дій з протидії булінгу.
Зразок оформлення заяви
Директору
Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36
Херсонської міської ради
Ланкіній Ю.С.
______________________________
(прізвище, ім’я, по батькові заявника)
який (яка) проживає за адресою:
______________________________
______________________________
Заява
Прошу розібратися по питанню
Опис ситуації та конкретних фактів
______________ ________________
(дата) (підпис)